Скарлатина у дітей, симптоми і лікування скарлатини у дітей

Скарлатина у дітей, симптоми і лікування скарлатини у дітей

Скарлатина у дітей, симптоми і лікування скарлатини у дітей

Скарлатина – гостре інфекційне захворювання, що супроводжується ангіною, загальною інтоксикацією, висипом. Найбільш часто скарлатиною хворіють діти від 1 року до 9 років, причому на 1-му році скарлатиною діти хворіють значно рідше, ніж у більш старшому віці. Майже ніколи не хворіють на скарлатину діти в перші місяці життя, так як вони отримують від матері готові захисні антитіла, які і оберігають їх від захворювання на скарлатину.

У міру зменшення вмісту антитіл з віком дитини збільшується і ймовірність захворіти на скарлатину дитині.

Симптоми скарлатини у дітей:

Червоний колір при скарлатині у дітей набуває горло дитини, в якому відбувається розмноження збудника скарлатини гемолітичного стрептококу. Червоний колір набуває незабаром і шкіра дитини і на яскравому червоному тлі з’являється мелкоточечная рясна висипка. Виняток становить шкіра навколо рота.

За наявністю точкової висипу на червоному тлі при блідості навколо рота розпізнається захворювання скарлатина у дитини.

Діти, які страждають різними діатезами і пастозні, більш сприйнятливі до скарлатині, ніж здорові. Привертають до скарлатині також хронічні запальні стану носоглотки. Захворюваність на скарлатину вище у дітей, у сім’ях яких не дотримуються необхідні санітарно-гігієнічні вимоги. Недостатнє провітрювання приміщення, порушення режиму дня та харчування дитини знижують стійкість організму до інфекції.

Хворіють на скарлатину діти переважно навесні і восени.

Джерелом зараження скарлатиною служить хворий або щойно переніс її дитина. Передаватися захворювання може при безпосередньому контакті з хворим, а також через предмети догляду, іграшки та їжу хворого.

Найчастіше скарлатина у дітей виникає через 2 – 4 дні після контакту з хворим, хоча іноді діти хворіють і через 11 днів.

Більшість дітей повністю одужують. Іноді на 2 – 3-му тижні після зникнення основних ознак захворювання розвиваються ускладнення скарлатини. Їх виникнення не залежить від перебігу хвороби – вони можуть з’явитися при легкій формі і не бути при важкій формі скарлатини у дітей. Проявляються ускладнення у вигляді лімфаденіту, запалення середнього вуха, захворювань серця і нирок.

Незважаючи на те що скарлатина у дітей частіше протікає легко, все ж хворий або з підозрою на захворювання на скарлатину дитина підлягає ізоляції будинку, якщо дозволяють стан хворого і санітарно-побутові умови, або в стаціонарі. Іноді до госпіталізації вдаються за клінічними показаннями.

Якщо хворої дитини скарлатиною лікують вдома, повинні дотримуватися такі протиепідемічні правила. Хворого на скарлатину дитини поміщають в окрему кімнату або ізолюють за допомогою ширми. Йому виділяють окремий посуд, іграшки, постільну та натільну білизну, рушник, носові хустки.

Всі ці речі піддають кип’ятінню, ретельно миють, пропрасовують окремо від речей інших членів сім’ї.

Доглядати за хворим на скарлатину дитиною повинен одна людина. Виходячи від хворого, він повинен знімати халат або плаття (вони повинні бути з легко стирається тканини). Спілкуватися з хворим іншим дорослим і особливо дітям протягом 10 днів від початку захворювання можна.

Хворим на скарлатину дітям необхідні свіже повітря, тиша і спокій. Постільний режим в середньому призначається на перші 7 днів хвороби, а потім – залежно від тяжкості її перебігу, нормалізації температури, наявності або відсутності ускладнень. Поїти хворого скарлатиною слід маленькими порціями з невеликими проміжками.

Під час гострого періоду не слід примушувати дитину їсти насильно. У перші дні хвороби дають молоко, каші, киселі, компоти, овочеве і м’ясне пюре, сирі фрукти, хліб. Потім в раціон включають м’ясні та рибні страви.

Лікування скарлатини у дітей повинно проводитися згідно з приписами лікаря, які слід чітко виконувати. Термін ізоляції – 10 днів незалежно від того, знаходиться дитина вдома або в стаціонарі.

Діти дошкільних дитячих установ і перших двох класів школи після виписки з лікарні, а також перенесли скарлатину будинку підлягають додатковому карантину на 12 днів.

При виявленні в колективі хворого скарлатиною дитини все були з ним у контакті піддаються ретельному лікарському огляду. Діти, які відвідують дошкільні установи або перші два класи школи і не хворіли раніше скарлатиною, протягом 7 днів з моменту ізоляції хворого не допускаються в дитячі установи. Спілкувалися з хворим діти повинні перебувати на карантині протягом 7 днів після закінчення гострого періоду захворювання.

Дорослі, що обслуговують дитячі установи, хірургічні відділення, харчові підприємства і т. Д. А також перебували в контакті з хворим на скарлатину, спостерігаються лікарем протягом 7 днів після ізоляції хворого. Ослаблених, часто хворіючих і були в контакті з хворим дітей можна піддати пасивної імунізації.

Спостереження за осередком скарлатини ведеться медичними працівниками у разі госпіталізації хворого протягом 7 днів, а якщо хворий не був госпіталізований, – протягом усього карантинного періоду.

Після перенесеної скарлатини у більшості дітей залишається несприйнятливість до цього захворювання на все життя. Однак зрідка можна захворіти повторно. Це частіше відбувається в тих випадках, коли в перший раз хвороба протікала легко.

Причина повторного захворювання – повторні контакти з хворими на скарлатину, у яких захворювання протікає настільки легко і нетипово, що діагноз скарлатини не ставиться і вони переносять хворобу на ногах.

Почастішання випадків повторного захворювання пов’язане з активним лікуванням скарлатини у дітей антибіотиками, що призводить до скорочення термінів її течії, і виробляється імунітет виявляється недостатнім. Найчастіше повторно скарлатиною хворіють діти після якого-небудь перенесеного захворювання (кір, грип), травм, хірургічних втручань, перевтоми, надмірного охолодження та ін. Тобто коли під впливом несприятливих факторів знижується загальна опірність організму.

Повторний контакт з хворим на скарлатину, від якого не захищають дитину, вважаючи його несприйнятливим до скарлатині як перехворів, в ослаблених дітей може призвести до повторного захворювання.

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!