Що таке здоров’я і що таке хвороба

Що таке здоров'я і що таке хвороба

 

Що таке здоров’я і що таке хвороба

Людина – частина природи, він створений і існує за її законами – це незаперечний факт. Однак людина не тільки відхиляється від цих законів, порушує їх – він часом навіть не знає нічого про існування законів, яких потрібно дотримуватися, щоб бути здоровим. Хвороба – це не що інше, як порушення законів природи. А адже в природі все пропорційно, все прекрасно і гармонійно.

Хвороба – порушення гармонії.

Наш світ сьогодні – це, здавалося б, світ досить освічених людей. Але знання, одержувані в результаті утворення, найчастіше ніяк не пов’язані з природою світу і людини. Ці знання не роблять людей щасливішими, не дають їм здоров’я і гармонії. Люди освоїли складну техніку, але вона не позбавляє їх від нетравлення шлунка, безлічі інших нездужань і серйозних захворювань. З усім своїм гігантським освітою, з величезною сумою накопичених знань людина так і не розібрався в самому собі і при нездужанні приймає таблетку, щоб заглушити біль, замість того щоб розібратися в глибинних причинах цього дискомфорту.

По суті, людина веде себе так, як ніби у його хвороб взагалі немає ніяких причин, або він не хоче нічого знати про ці причини.

Тим часом будь-яка хвороба – це не що інше, як результат грубого порушення елементарних законів життєдіяльності людського організму, законів природи. Тому й не вилікувати хворобу ліками, адже для справжнього лікування потрібно насамперед відновити дію біологічних законів організму, а для цього потрібно знати, що це за закони – закони здоров’я. Тільки от медицина, на жаль, не вивчає законів здоров’я.

Вона вивчає лише хвороби. Медицина бореться з хворобами і абсолютно не дбає про те, як привести організм до здорового стану, відновити і підтримати здоров’я. Лікарі виходять з хвороби, а не з здоров’я; хвороба стає для них точкою опори в процесі зцілення, а не здоров’я! Ознаки здоров’я не вивчають у медичних інститутах; від студентовмедіков не вимагають, щоб вони вивчали здорових людей.

Професора медицини ніколи не читають лекцій про те, що таке здоров’я – але при цьому вони постійно говорять про хвороби. Виходить, що медицина просто не знає, що таке здоров’я. Але як можна вилікувати людину, тобто привести його до здоров’я, не знаючи, що ж це таке – здоров’я?

Не замислюючись про те, що таке здоров’я, медицина дуже часто лікує одне і калічить інше. Вона намагається справлятися з хворобами окремо, але при цьому організм в цілому не наводиться до здорового стану. Медицина підходить до людини дуже механістично, розглядає його як набір окремих органів, а не як єдине, цілісне, злите з природою істота.

Сучасна медицина скрупульозно «розбирає» людини на частини, кожен фахівець вивчає те, що бачить лише в підвідомчому йому фрагменті людського тіла, а не в організмі в цілому. Воістину пацієнтам врачаспеціаліста впору вигукувати: «Доктор, я ж не анатомічний атлас, я – людина!» Вивчаючи лише окремі фрагменти організму, лікар не бачить картини в цілому. А адже ще древній японський лікар Кан Фунаяма в «Нарисах про медицину» наставляв: «Якщо ви не вважаєте, що людина – це неподільне ціле, вам закритий шлях до успіху».

На Сході медицина ніколи не була відокремленою галуззю знань, що вивчає тільки організм у відриві від всіх інших складових складного «пристрої», Яким є людина. Стародавні цілителі Сходу завжди знали, що не можна зцілити організм, не міняючи самого способу життя людини, що не перебудувавши сприйняття світу на більш гармонічний лад, що не змінив похмурі чорні думки на гарні і світлі. Тому традиційна східна медицина невіддільна від східної філософії, яка проповідує особливий спосіб життя – спосіб життя в спокої, гармонії, єдності з природою.

На основі цієї філософії збудовано та китайське мистецтво про гармонію простору – феншуй, безмежні можливості якого ще не відомі західної цивілізації. На цьому заснована і японська система харчування – макробиотика, та й всілякі бойові мистецтва, з глибокої давнини дійшли до наших днів…

Людський організм – не просто механічний набір органів і систем, а єдина цілісна система, в якій взаємопов’язане все: і тіло, і думки, і душа, і спосіб життя. Якщо болить чтото одне – це показник нездоров’я всього організму в цілому, показник неправильного способу життя, способу мислення, показник відірваності від природи і її законів! Проте організм – саморегулююча система. Мудра природа наділила його здатністю самостійно відновлюватися, оновлюватися, удосконалюватися і виправляти будь-які виникаючі в ньому неполадки.

Замість того щоб шукати засоби боротьби з кожної хворобою окремо, треба шукати кошти повернення всього організму в цілому до його природного стану – станом здоров’я, бо не існує окремих хвороб – хворий завжди організм в цілому.

Часто вважають, що хвороба приходить від какихто зовнішніх причин – брудних рук, інфекції, контактів з хворими людьми, несприятливих умов зовнішнього середовища або передається у спадок… Але і спадкова хвороба колись у когось з’явилася вперше. Дослідження показують, що навіть при однаково несприятливих зовнішніх умовах одна людина захворює – а інший ні. Збудники інфекцій в тому чи іншому кількості мешкають в організмі абсолютно всіх людей, але чомусь одні захворюють, а інші – немає.

Це значить, у когось інфекція росте й розмножується, і створює хвороба, а ктото мирно співіснує з цими мікроорганізмами, що несуть інфекцію, але не дає їм влади над собою.

Значить, зовнішні несприятливі умови не так вже й важливі. Справжня причина хвороб тільки одна: коли порушуються закони природи – тоді починають у загрозливих масштабах розмножуватися шкідливі мікроорганізми, тоді починають набувати чинності дурні схильності, отримані в спадщину. А закони ці порушуються, коли людина починає вести неправильний спосіб життя.

Ось тут і приходить хвороба.

Але не треба розглядати хворобу як какоєто покарання, кару за «гріхи». Хвороба – це не що інше, як спроба організму включити в дію захисні сили, спроба повернути втрачену гармонію, відновити порушений баланс. Таким чином, як не важко, може бути, в це повірити, хвороба приходить не як ворог, а як помічник. Хвороба хоче нам допомогти відновити втрачену рівновагу в організмі.

Хвороба – єдиний засіб, яким організм може спробувати самостійно усунути виникаючі в ньому неполадки. Це своєрідний сигнал про допомогу, це знак, що сталася аварія і треба закликати на допомогу рятувальників.

Хвороба сама – і сигнал про аварію і початок роботи системи порятунку. Так чи треба в такому випадку лікувати саму хворобу, як роблять медики, якщо хвороба – це не патологія як така, а сигнал лиха і спроба самодопомоги з боку організму? Медицина намагається лікувати хворобу, не здогадуючись, що усуває лише симптоми, лише зовнішні прояви неблагополуччя організму, не усуваючи причин.

Навіщо ж усувати симптоми, якщо вони лише сигнал лиха, лише показник неблагополуччя організму?

Але якщо хвороба сигналізує про загальний неблагополуччя в організмі, значить, немає потреби шукати окреме засіб зцілення для кожної хвороби, ніж тільки й займається медицина. Треба повертати здоров’я організму в цілому, а не знищувати хвороби поодинці. Адже на місці однієї знищеної хвороби все одно виросте десять нових, якщо не привести в норму організм в цілому.

За допомогою ліків ми лише придушуємо симптоми хвороби, тим самим глибше заганяючи саму хворобу. Не усуваючи причин, які породили хвороба, ми змушуємо її зачаїтися, і вона буде чекати нової можливості вийти назовні.

Система здоров’я сповідує глобальний підхід і пропонує оздоровлення організму в цілому.

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!