Багатовузловий зоб і вузли щитовидної залози

Багатовузловий зоб і вузли щитовидної залози

Багатовузловий зоб і вузли щитовидної залози

Багатовузловий зоб являє собою збірне поняття, яке включає патологію щитовидної залози, пов’язану з формуванням у ній різноманітних вогнищевих утворень або вузлів, розмір яких перевищує 10 мм. При цьому вузли можуть бути як злоякісні, так і доброякісні, одиночні і множинні. Вузол може бути представлений істинним колоїдним освітою, кістою, аденомою і раковою пухлиною.

У деяких випадках може спостерігатися поєднання доброякісних і злоякісних вогнищ у структурі залози.

Зазвичай багатовузловий зоб зустрічається у жінок середньої вікової групи в періоді від 45 до 60 років. Причини розвитку вузлів щитовидної залози до кінця не встановлені, відзначена роль недостатнього надходження в організм йоду. Провокуючими факторами може служити нервове перенапруження, адаптаційні перевантаження, порушення центральної регуляції, нераціональне харчування, вплив іонізуючої радіації, спадкова схильність.

Довгі роки тривало існуючий багатовузловий зоб може протікати на тлі незміненій функції щитовидної залози з повною відсутністю будь-яких скарг. Саме в таких випадках захворювання є знахідкою під час проведення профілактичного огляду. Проте з часом при інтенсивному заміщенні залозистої тканини вузлами, їх зростанні розвивається стан гіперфункції щитовидної залози або гіпертиреоз.

Надлишкова продукція тиреотропного гормону здійснюється розрослася залишилася тканиною залози, рідше — вузлами.

Клінічна картина нагадує стан при дифузному токсичному зобі, однак у такому випадку не характерна мікседема і офтальмопатія. Турбує підвищена дратівливість, зайва пітливість, нервозність, погана переносимість підвищеної температури навколишнього середовища, часті серцебиття, артеріальна гіпертензія, іноді больові відчуття колючого характеру в області серця і лопаток, підвищений апетит, спрага, схуднення і діарея. Пацієнти відзначають тремтіння пальців рук, мови і всього тулуба, відчуття неспокою і страху, ночами виражено постійне відчуття жару, зниження статевого потягу і потенції.

Діагностика багатовузлового зоба заснована на даних пальпації та огляду, ультразвукового дослідження щитовидної залози, пункційноїбіопсії щитовидної залози, сцинтиграфічної та гормонального обстеження.

При підтвердженні діагнозу багатовузлового зоба показано динамічне спостереження, під час якого оцінюється стан щитовидної залози, наявність росту вузлів, їх гормональна активність, можливість онкологічної трансформації, симптоми здавлення навколишніх органів — трахеї та стравоходу. На початковому етапі захворювання позитивний ефект відзначається при застосуванні препаратів, що знижують гормональну насиченість і містять йод. При наявності показань, таких як зростання вузла, виявлення «гарячого» вузла при проведенні сцинтиграфії, виявлення ракових клітин проводиться хірургічне втручання з видаленням частки або всієї щитовидної залози.

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!